Вижницький район розташований на заході Чернівецької області у передгір’ї Карпат по течії річок Черемош і Сірет.

Територія району – 897 кв.км. (11,2 % території Чернівецької області.)

По території району проходить державний кордон з Румунією  протяжністю 11 км.

Район поділяється на 34 адміністративних населених пункти. В його межах 2 міста, 1 селище міського типу, 31 сільський населений пункт. Міських рад – 2, селищних – 1, сільських – 14.

Вижниця завжди гостинна і привітна. І влітку, і зимової пори вона щедро обдаровує притаманними лише їй природними скарбами: дивосвітом лісу і гір, неповтор¬ністю краєвидів, у які органічно вписуються сучасні міські обриси.

Це невелике місто зручно примостилося біля підніжжя Буковинських Карпат. Звідси походить і назва — «вижній», тобто верхній, розташований вище рівнини, у горах. З обласного центру — Чернівців—сюди пролягли шосейний шлях (71 км) і залізниця (68 км).

Районний центр – місто Вижниця з населенням 4949 чоловік., розташоване на території 902 га на правому березі річки Черемош.

Найдавніше поселення на території нинішнього Вижницького району – село Замостя (палеолітична стоянка 40-12 тис. років тому). Трипільська стоянка – с.Банилів, с. Коритне (3 тисячоліття до н.е.). Епоха Чернохівської культури (2-6 століття – м.Вашківці, с.Іспас, с.Карапчів, с.Мілієве).

Найдавніша літописна згадка про Вижницю дає підстави стверджувати, що місто виникло в кінці XV століття (перша згадка в літописі 1501 року). З 1514 по 1574 рр. землі Вижниччини були загарбані султанською Туреччиною. До 1774 р. м.Вижниця підлягала Молдовському князівству. Згодом, як і вся Північна Буковина, потрапляє під владу Австро-Угорщини.

Статус торгового містечка Вижниця отримує з 1767 р. З кінця XVIII століття зароджується лісова промисловість. З початком сплаву деревини Черемошем, промисловість набуває дальшого становлення.

В 1855 році Вижниця стає повітовим центром.

У листопаді 1918 року територію нинішнього району захопила королівсько-боярська Румунія. 28 червня 1940 року територія Вижниччини у складі Північної Буковини воз’єднана з Україною, а 11.11.1940р. утворено Вижницький район. 6 липня 1941 року Вижниччину загарбали гітлерівські фашисти. Мирне життя в районі настало 8 квітня 1944 року, коли ворога було вигнано з території.

У 1963 р. у Вашківцях відкрито медичне училище. Цього ж року район було реорганізовано. В склад Вижницького району увійшли населені пункти: Ващківці, Банилів, Сл.Банилів, Карапчів, Коритне. В кінці року в районі споруджено ретранслятор.

Клімат помірно-континентальний м’який, вологий. Ландшафтні ресурси Вижницького району утворюються з гірського рельєфу і річок.

За особливостями рельєфу район поділяється на дві частини: перед гірську і гірську. Геологічні та геоморфологічні утворення гірської частини району мають велике пізнавальне і естетичне значення. Серед них виділяються урочище “Протяте каміння”, печера Довбуша.

Водні ресурси складаються з поверхневих та підземних вод.

Мінерально – сировинна база включає родовища для промисловості будівельних матеріалів, їх освоєння орієнтоване в основному на збереження внутрішніх потреб. В цілому ресурсний потенціал району дозволяє в перспективному періоді забезпечити потреби у найважливіших видах будматеріалів при значному збільшенні будівництва.

Є родовища нафти, газу, джерела мінеральної води.

Основу річкової системи району складають річки Сірет, Черемош та Виженка. Всього на території району протікає 10 річок загальною протяжністю 193 км

Район характеризується багатою і різноманітною рослинністю, яку представляють ліси (55,2 тис.га.), де переважають хвойні породи дерев, а також є цінні деревостої дуба, бука, липи.

Фауністичні ресурси району представлені надзвичайно цікавим тваринним світом, який налічує 303 види.

Мінералогічні ресурси Вижницького району включають родовища мінеральних вод та грязей. З геологічною будовою та тектонічними умовами пов’язані практично невичерпні запаси лікувальних мінеральних вод найрізноманітнішого хімічного складу.

На території району є і об’єкти природно-заповідного фонду – Вижницький національний природний парк, що має загальнодержавне значення.